Маю таку історію, маленьку, не дуже важливу але все ж (що спало на думку) :)
Живу я в Києві, а він, знаєте, геть не такий як рідні Чернівці. Тут коли люди живуть один від одного за 8 кілометрів то це недалечко, а 2-3 кілометри так вже сусіди :) А ще тут всі кудись поспішають і нінакого взагалі не звертають уваги. Такий собі мегаполіс...
Ну це була передісторія а ось сама історія.
Сьогодні їздив зі своєю собацюрою до вет клініки (маю неприємність, вона граючись собі лапу підвернула і кульгає тепер) і от по дорозі з клініки заїхав до вет аптеки (закупити необхідних медикаментів) і згадую що маю сусіда (живе за 10 метрів ;) в якого теж собака, ну звісно одразу прийшла до голови думка, а раптом йому теж щось потрібно придбати а їхати до аптеки шлях не близький... І справді, йому теж потрібно було :))
До чого я. Насправді мій вчинок майже нічого не вартий, але таким чином ми показуємо людині що ми про неї памятаємо, по мірі можливості дбаємо і що нам не байдуже. А якщо розібратись то в нас з сусідом постійно така взаємодопомога. То він замовить на 1-2 мішки корму більше (з розрахунку на мене) то я куплю кілограм на 20-30 більше обрізків (з розрахунку на нього), то він допоможе мені щось біля будинку зробити, то я допоможу йому порцію шашлику з`їсти...
Отак і допомагаємо один одному. А хто як не ми, хто ще допоможе :)